ТЕСТ 3. ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ПАМ’ЯТІ, СНУ ТА НАВЧАННЯ

Структури лімбічної системи взаємодіють з різними відділами мозку. При цьому, як правило, виявляється взаємний вплив лімбічної системи на структуру мозку й навпаки. Укажіть найбільш важливий вплив на емоції гіпоталамуса:

свідомо керує проявом емоцій;

забезпечує підключення вегетативної нервової системи для прояву емоціональної поведінки;

забезпечує більш активну обробку різного роду сенсорних сигналів;

свідомо керує виникненням емоцій.

Структури лімбічної системи взаємодіють з різними відділами мозку. При цьому, як правило, виявляється взаємний вплив лімбічної системи на структуру мозку й навпаки. Укажіть найбільш важливі впливи лобової частки на емоції:

свідомо керує виникненням емоцій;

свідомо керує проявом емоцій;

забезпечує більш активну обробку різного роду сенсорних сигналів;

забезпечує підключення пам’яті.

Структури лімбічної системи взаємодіють з різними відділами мозку. При цьому, як правило, виявляється взаємний вплив лімбічної системи на структуру мозку й навпаки. Укажіть найбільш важливий вплив скроневої області кори великих півкуль на емоції:

свідомо керує проявом емоцій;

забезпечує більш активну обробку різного роду сенсорних сигналів;

свідомо керує виникненням емоцій;

забезпечує підключення пам’яті.

Повільний сон характеризується:

появою повільної високоамплітудної активності на ЕЕГ;

розслабленням скелетних м’язів;

появою на ЕЕГ високочастотних низькоамплітудних хвиль;

швидкими рухами очей.

Парадоксальна фаза сну характеризується:

появою повільної високоамплітудної активності на ЕЕГ;

підвищенням тонусу парасимпатичної нервової системи;

появою на ЕЕГ високочастотних низькоамплітудних хвиль;

швидкими рухами очей.

Найбільш фізіологічними механізмами довготривалої пам’яті є:

іонні зрушення в мембранах рецепторів і аферентних нейронах;

структурно-функціональні зміни синапсів;

реверберація імпульсів по нейроним ланцюгам («пасткам»);

структурні перебудови нейронів.

Процес засинання обумовлений переважно збудженням:

нейронів висхідної ретикулярної фармації стовбура мозку;

норадренергічних нейронів блакитної плями мосту;

серотонінергічних нейронів ядер шву (центр Геса);

переключаючих ядер зорового бугра.

Фізіологічне призначення емоцій полягає:

у мимовільному об’єднанні відділів ЦНС для кращої організації поведінки;

у «знятті» стресів;

у роз’єднанні окремих відділів ЦНС для кращої організації поведінки;

у поліпшенні інстинктивної поведінки.

Під час сну організм відпочиває. Які механізми забезпечують це:

підвищення тонусу симпатичного відділу ВНС;

зниження утворення гормону росту;

підвищення тонусу парасимпатичного відділу ВНС;

підвищення утворення гормону росту.

Коркові відділи правої («художньої») півкулі:

найбільше впливають на формування негативних емоцій;

уповільнюють формування емоцій;

найбільше впливають на формування позитивних емоцій;

не впливають на формування емоцій.