ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА ДИТЯЧОЇ НЕРВОВОСТІ

Самостійність – це форма незалежності, за допомогою якої в дітей розвивається:

позитивне мислення;

ініціативність;

цілеспрямованість;

самовпевненість.

Із психічною сферою пов’язана величезна кількість проблем зі здоров’ям, тому що:

за останній час погіршала екологічна ситуація;

психіка з’єднує надсвідомість й тіло;

сучасна людина ще слабо управляє своєю психікою;

помітно збільшилося число осіб із нервово-психічними розладами.

Укажіть хвороби матері, які підвищують ризик виникнення вроджених аномалій розвитку дитини:

пневмонія;

грип;

інфекційний гепатит;

краснуха.

Укажіть головну причину дитячої нервовості:

неправильне виховання;

куріння жінки в період вагітності;

несприятлива спадковість;

особистісні властивості батьків.

Укажіть головний негатив дитячої нервовості:

порушення сну;

дратівливість дитини;

надмірна збудливість дитини;

обтяжливе переживання дитиною почуття власної неспроможності.

Укажіть головні чинники, що сприяють кращому взаєморозумінню між батьками й дітьми:

працьовитість батьків;

достатня кількість уваги, яку отримують діти від батьків;

вік батьків;

достатній час дружнього спілкування батьків з дітьми.

Шляхом навчання і виховання можна змінити:

тип нервової системи;

характер;

конституцію тіла;

темперамент.

Укажіть особливості поведінки дитини при неприйнятті:

страх щодо будь-яких змін;

труднощі в спілкуванні з однолітками;

страх стати «мішенню» для образ і насмішок з боку однолітків;

замкненість.

Проблеми в сім’ї загострюються, через:

відсутність поваги між чоловіком і дружиною;

матеріальний достаток сім’ї;

сварки в сім’ї;

доброзичливі взаємовідносини в сім’ї.

Укажіть валео-педагогічний принцип, яким можуть керуватися батьки для формування в дитини самостимуляції:

слід підтримувати природну потребу дитини до активності й творчості;

дитині слід ставити завдання, що містять труднощі;

пояснюючи дитині виконання якого-небудь завдання, батькам слід підкреслювати ті правила, які не можна порушувати;

батькам слід акцентувати увагу дитини на позитивній складовій її самостійної діяльності.

Авторитетними для дітей є ті батьки, які:

не поспішають зайвий раз похвалити дитину;

люблять і розуміють дітей;

вважають за краще не карати дитину, а пояснювати їй, яка поведінка є пристойною / непристойною;

проявляють твердість, стикаючись із дитячими примхами.

Укажіть, ким визначається межа та стиль управління процесом формування психічного здоров’я:

педіатром;

валеологом;

дитиною – з її потребами, можливостями, індивідуальними особливостями темпераменту;

батьками.

При формуванні психічного здоров’я дитини-флегматика батькам слід ураховувати таку стрижньову рису її темпераменту, як:

нестриманість;

емоційність;

повільність, схильність до замкнутості й загальмованості;

відволікання.

Третій рівень розвитку самостійності асоціюється:

зі здатністю дитини діяти, спираючись на уяву;

зі здатністю дитини діяти за зразком;

зі здатністю дитини діяти, спираючись на запам’ятовування;

з виконавчою активністю малюка.

Укажіть характерні переживання дитини при егоцентричному типі неправильного виховання:

страх стати «мішенню» для образ і насмішок з боку однолітків;

страх за своє здоров’я і здоров’я близьких;

глибоке незадоволення собою;

страх щодо позбавлення привілеїв.

Валео-педагогічна тактика батьків відносно дитини-флегматика передбачає:

виховання в дитини таких якостей характеру, як гнучкість і розсудливість;

виховання в дитини таких якостей характеру, як активність і гнучкість;

дотримання принципу поступовості;

дотримання принципу автентичності, тобто прийняття дитини такою, якою вона є.

Відсутність у малюка стійкого інтересу й бажання займатися іграшками може свідчити:

про надмірну прив’язаність дитини до батьків;

про особливості темпераменту дитини;

про прискорений розумовий розвиток дитини;

про можливу затримку розумового розвитку дитини.

Для представників психопатичного характеру головними є скарги на:

пасивність, втома, слабкість;

відчуття напруги;

відчуття краху надій;

відсутність почуттів.

Процесу формування психіки надається особлива відповідальність, тому що:

батьки прагнуть створити оптимальні умови для збереження та зміцнення здоров’я дитини;

перший психічний досвід – це своєрідна матриця, яка структурує подальше психічне життя індивіда;

порушення формування характеру до шести років легко піддаються корекції;

психіка має усвідомлювану (власне свідомість) і неусвідомлювану частину.

Укажіть валео-педагогічні принципи, якими повинні керуватися батьки при покаранні дитини за непристойну поведінку:

батькам слід пробудити в дитини почуття сорому;

батькам слід пробудити у дитини почуття провини;

батькам слід продемонструвати почуття презирства до дитини за її неправильну поведінку;

батькам слід продемонструвати почуття презирства до вчинку дитини.