ПРОФІЛАКТИКА ДИТЯЧОЇ НЕРВОВОСТІ

Тільки та робота заслуговує на похвалу, яка виконана дитиною:

на оптимумі індивідуальних можливостей;

самостійно;

старанно;

якісно.

З точки зору охорони психічного здоров'я учнів бажано:

розпочинати екзамен із «середнього» за складністю предмета, «складні» ставити всередину, а закінчувати більш «простими»;

розпочинати екзамен із більш «простого» за складністю предмета, «складні» ставити всередину, а закінчувати «середніми»;

розпочинати екзамен із «простого» за складністю предмета, «середні» за складністю предмети ставити всередину, а «складні» взагалі відмінити;

розпочинати екзамен із «складного» предмета, «середні» за складністю предмети ставити всередину, а закінчувати більш «простими».

Укажіть головні чинники, що сприяють кращому взаєморозумінню між батьками й дітьми:

працьовитість батьків;

достатній час дружнього спілкування батьків з дітьми;

достатня кількість уваги, яку отримують діти від батьків;

вік батьків.

Перший рівень розвитку самостійності асоціюється:

зі здатністю дитини діяти, спираючись на запам’ятовування;

зі здатністю дитини діяти за зразком;

зі здатністю дитини діяти, спираючись на уяву;

з виконавчою активністю малюка.

Творчу активність мозку поліпшують:

капуста;

лимон;

чорниці;

цибуля ріпчаста.

При складанні розкладу уроків потрібно дотримуватися таких принципів:

на дні й години високої працездатності відвести предмети складні, а на дні й години зниженої працездатності – предмети «простіші»;

на перші уроки доцільно відводити предмети середньої складності, на другі й треті – предмети максимальної складності;

однотипні предмети (українська мова і література, фізика і хімія) рекомендується ставити поряд;

на перші уроки доцільно відводити предмети максимальної складності, на другі й треті – предмети середньої складності.

Укажіть правильні твердження:

покарання – це ще не свідчення згаяного у вихованні;

мета покарання – пробудити у дитини почуття провини до власного негативного вчинку;

покарання – це свідчення згаяного у вихованні;

мета покарання – пробудити у дитини почуття сорому до власного негативного вчинку.

Найчастішими причинами розлучень є:

смерть одного з подружжя;

негідна поведінка одного з подружжя;

фізичні вади одного з подружжя;

духовні недосконалості відносин між чоловіком і дружиною.

Четвертий рівень розвитку самостійності асоціюється:

зі здатністю дитини діяти, спираючись на запам’ятовування;

зі здатністю дитини діяти, спираючись на уяву;

зі здатністю дитини діяти за зразком;

з виконавчою активністю малюка.

Для повноцінного формування психічного здоров’я:

дитині в рівній мірі необхідні мати й батько;

дитині більшою мірою необхідний батько;

дитині більшою мірою необхідна мати;

дитині більшою мірою необхідна мати й у меншій мірі – батько.